четверг, 11 октября 2018 г.

Opel. История модельного ряда "Kadett".

Opel Kadett («Опель Кадет») — це автомобілі компактного класу компанії Opel. Вони виготовлялися з 1936 по 1940 і з 1962 по 1991 роки.

Opel Kadett 

Opel Kadett E

ВиробникOpel

Батьківська компаніяGeneral Motors

Роки виробництва1936-1940
1962-1991

Наступник(и)Opel Astra

КласКлас C

Стиль кузова

хетчбек 
седан 
універсал 
купе 
фургон

Подібні

Ford Escort 
Toyota Corolla 
Mazda 323 
Mitsubishi Lancer 
Honda Civic 
Volkswagen Jetta 
Volkswagen Golf

Opel Kadett (1936—1940)

Opel Kadett


Дебют Opel Kadett відбувся в далекому 1936 році. Зовні автомобіль нагадував зменшену копію відомої у той час Opel Olympia, але з доробками й змінами в конструкції несучого кузова. Kadett пропонувався в трьох варіантах — 2- і 4-дверний седан і кабріолет. Автомобіль був задньоприводний з несучим кузовом і оснащувався двигуном об'ємом 1,3 л, потужністю 23 к.с. і міг розігнатися до 98 км/год.
Мав таку ж підвіску, задній міст і рульове управління як Olympia. Екстер'єр відрізнявся фарами, об'єднаними на американський манер з капотом і облицюванням радіатора.
Комплектація першого покоління Kadett була дуже простою, за додаткову плату пропонувалися навіть бампери і склоочисник з пасажирського боку.
У період з 1936 по 1939 рік у Німеччині було випущено 107 тисяч автомобілів Kadett.[1]

Opel Kadett A (1962—1965)

Opel Kadett A


Після війни заводи Opel були повністю знищені. Частина устаткування заводів по репарації перейшла до Радянського Союзу. Довоєнна модель Kadett стала випускатися в СРСР під маркою «Москвич». Відбудований заново після війни автозавод у Бохумі (Bochum) в 1962році починає випускати нові Opel Kadett з індексом А.
Для нової моделі пропонувалося три типи кузовів — седан, купе і універсал. Автомобіль оснащувався одним з 4-циліндрових двигунів об'ємом 1 літр і потужністю 40 і 48 к.с., розганявся до 120 і 130 км/год відповідно. Пропонувалося на ті часи тільки два варіанти комплектації, які відрізнялися в основному двигунами: 1.0 і 1.0S, агрегатовані з ручною, 4-ступеневою коробкою передач.
Процес розвитку автомобільної індустрії в 60-х року вже склався, і по заведеним правилам моделі залишалися на конвеєрі не більше 5 років, а потім або піддавалися рестайлінгу, або замінялися новою моделлю.[1]
Всього виготовлено 649 512 автомобілів Kadett A.

Opel Kadett B (1965—1973)

Варіанти кузова Opel Kadett B


Opel Kadett B

Тому в 1965 році з'являється Kadett В. Автомобіль пропонувався з 2 — і 4-дверними кузовами седан, ліфтбек, купе і універсал. Помітно додав у габаритах і мав у своєму розпорядженні двигуни потужністю від 40 до 90 к.с. Незважаючи на непоказний зовнішній вигляд, користувався великим попитом.[1]
Всього виготовлено 2,6 млн екземпдарів Kadett В.

Opel Kadett C (1973—1979)

Opel Kadett C (1977-1979)


У 1973 році дебютує Kadett С, представлений кузовами хетчек, купе, 2-х і 4-х дверні седани та універсал. За час виробництва зазнав певні зміни.[1]Машина залишалася задньоприводною, але вперше отримала пружинну передню підвіску на поперечних важелях, 2,0 літровий мотор з уприскуванням палива, пятиступенчатую МКПП і триточкові ремені безпеки. Автомобіль створено на платформі GM — T-Platform.
В 1977 році Kadett С модернізували, змінивши фари, решітку радіатора та оснащення.
Всього виготовлено 1,7 млн екземплярів Kadett С.



Opel Kadett C 3дв. хетчбек




Opel Kadett C седан (1973-1977)




Opel Kadett C седан




Opel Kadett C купе




Opel Kadett C Aero


Opel Kadett C універсал


Opel Kadett D (1979—1984)

Opel Kadett D Opel Kadett D 5дв. хетчбек

Роки виробництва1979-1984

Стиль кузовахетчбек універсал

Колісна база: 2514 мм

Довжина: 3998 мм (хетчбек),
4207 мм (універсал)

Ширина:1636 мм

Висота:1400 мм

Вага:875–1060 кг


У 1979 році з'явився перший передньопривідний Kadett з індексом D. Завдяки економічності і практичності автомобіль відвоював собі місце в сегменті С, тобто серед автомобілів Golf-класу. Більше того, цей автомобіль з незграбною зовнішністю і поперечним розташуванням двигуна допоміг компанії Opel пережити економічну кризу.

Конструкція Kadett D досить проста: передня підвіска типу McPherson, задня — на поздовжніх важелях з компактними конічними пружинами Miniblok. У сімейство входили моделі з двома та чотирма бічними дверима. Кузов міг бути типу або хетчбек, або універсал.
У гамму двигунів входили старий 1,2-літровий 55-сильний двигун 12N і потужніший 1,3-літровий 60-сильний 13N нового покоління.
У 1981 році модель модернізували. З'явився 1,6-літровий 75-сильний 16S, а під час розпалу «енергетичної кризи» — 54-сильний дизель 16D на його базі.[1]
Загалом було вироблено 2,1 млн екземплярів Kadett D.



Opel Kadett D 5дв. хетчбек




Opel Kadett D універсал




Opel Kadett D GTE


ДвигуниРедагувати

1.0 L Opel OHV I4


1.2 L Opel OHV I4


1.3 L Family 1 I4


1.6 L Family II I4


1.8 L Family II I4


1.6 L Family II I4 (diesel)


Opel Kadett E (1984—1991)

Opel Kadett E 

Opel Kadett E універсал

Роки виробництва1984-1991

Стиль кузова

хетчбек 
седан 
універсал 
фургон

Колісна база2520 мм
Довжина3998–4230 мм
Ширина1663 мм
Висота1400–1430 мм
Вага840–1010 кг

У 1984 році Opel представив нове покоління Kadett з індексом Е. Спочатку модель була представлена тільки кузовами трьох-і п'ятидверного хетчбека, а з 1985 року до них ще додалися п'ятидверні універсали і чотирьохдверні седани.

Гаму двигунів склали 1,2 -, 1,3-і 1,6-літрові двигуни від попередньої моделі, до яких додали 75-сильну модифікацію 1,3-літрового двигуна 13S.

У салоні з комфортом можуть розміститися чотири людини. Оглядовість з місця водія відмінна. Для дрібниць передбачені великі кишені на дверях і місткий бардачок. Панель приладів досить функціональна і інформативна, вимикачі забезпечені підсвічуванням, а перемикання передач просте і чітке. Вентиляція та опалення дозволяють регулювати потоки теплого повітря.

У вересні 1985 року з'явилася спортивна версія Kadett GSI з 1,8-літровим 115-сильним двигуном 18S, обладнаним системою впорскування палива і каталітичним нейтралізатором відпрацьованих газів.

У вересні 1986 року, на ринку з'явилися потужніші (82 і 115 к.с.) економічні 1,6 — і 2,0-літрові бензинові двигуни 16SH і 20Е з каталітичним нейтралізатором.

Восени 1987 року почався випуск спеціально підготовленої версії GSi 16V, оснащеної динамічним 150-сильним чотирициліндровим двигуном, з яким витрата палива в місті не перевищує 10 л/100 км, зате розгін до сотні відбувається всього за 8 с, а максимальна швидкість доходить до 217 км/год.

В кінці 1989 року на модель поставили нову решітку радіатора, змінили деталі панель приладів, кермо, почали використовувати нову, «верхню» кулісу мкпп, на версії GSi 16V і CS в стандартній комплектації встановлювали ABS.

У цей же час з'явився сучасний 1,8-літровий 112-сильний силовий агрегат, обладнаний системою Ecotronic, a 1,4-літровий 60-сильний двигун 14NV замінив 1,3-літровий тієї ж потужності. Список дизелів поповнився 1,7-літровим 57-сильним 17D.

Всього виготовлено 3,8 млн екземплярів Kadett E.

среда, 10 октября 2018 г.

☆VOLKSWAGEN CORRADO☆ (часть 2)

Volkswagen Corrado


                       Общие данные:

ПроизводительVolkswagen 

Годы пр-ва:19881995 

Сборка: Volkswagen (концерн)

Класс:Спорт-компакт

                            Дизайн:

Тип(ы) кузова:3‑дв. купе (4‑мест.)

Платформа:VW Group A2

Компоновка:переднемоторная, переднеприводная

Колёсная формула:4 × 2

Двигатели:

1.8 L I4 (бенз.)
1.8 supercharger I4 (бенз.)
2.0 I4 (бенз.)
2.8 VR6 (бенз.)
2.9 VR6 (бенз.)

Трансмиссия:

5-скор. МКПП
4-скор. АКПП

Характеристики:

Массово-габаритные:

Длина:4049 мм

Ширина:1989 – 1992: 1674 мм 
1993 – 1995: 1689 мм

Высота:1318 мм

Колёсная база:1989 – 1992: 2471 мм 
1993 – 1995: 2469 мм

Масса:1210 – 1274 кг

На рынке:

Предшественник

Volkswagen Scirocco II

Преемник

Volkswagen Scirocco III

Связанные: Volkswagen Golf Mk2SEAT Toledo Mk1 

СегментS-сегмент

Volkswagen Corrado - спортивный компактный автомобиль, разработанный немецким производителем Volkswagen, построенный на заводе Karmann в ОснабрюкеГермания. Он был разработан Гербертом Шефером[1] и был выпускался с 1 сентября 1988 года и 31 июля 1995 года.

Вид сзади


Corrado - это спортивный компактный автомобиль, который заменил Scirocco в линейке Volkswagen на некоторых рынках. Автомобиль построен на платформе VW Group A2 (как и MK2 GolfJetta), и, за исключением моделей с двигателем VR6, все версии используют подрамники, элементы подвески, рулевого управления и торможения из платформы WV A2.
VR6 использует компоненты подвески из модельного ряда WV A3, включая узел задней оси и некоторые части передней оси платформы VW A3 в сборе. Последующая более широкая передняя колея Corrado VR6 потребовала установки новых передних крыльев с более широкими колесными арками вместе с новым передним бампером.
Corrado оснащен активным задним спойлером, который автоматически поднимается, когда автомобиль превышает 80 км/ч и автоматически убирается со скоростью ниже 24 км/ч или его можно вручную контролировать с помощью переключателя в салоне[2].
Всего было выпущено 97 521 экземпляров Corrado.





Вид салона




Двигатель Corrado VR6


☆VOLKSWAGEN CORRADO☆

Наступником Scirocco можна вважати Corrado, що з'явився в 1987 році. Машина запозичила передню підвіску у «другого» Гольфа, а задню — у Пассат B3Двигуни в Corrado були значно потужніше, ніж у Scirocco. Базовий був 1.8 потужністю 136 к.с., крім якого були два рядно-зміщених мотора VR6 — 12-клапанний об'ємом 2,8 л (174 к.с.) і 24-клапанний 2.9 (190 к.с.). Ще одна цікава версія — G60, що оснащувалася компресорним мотором об'ємом 1,8 л (160 к.с.). Але успіху Scirocco модель Corrado повторити не змогла: автомобіль був дуже дорогим, і до 1995 року було зроблено всього 97 тисяч штук.[1]

Volkswagen CorradoВиробникVolkswagen

Роки виробництва: 1987-1995

Попередник(и):Volkswagen SciroccoII

Наступник(и):Volkswagen SciroccoIII

Колісна база:2470мм

Довжина:4030мм

Ширина:1674 мм

Висота:1318 мм

Подібні:Opel Kadett / Opel Astra F

Ford Escort
Honda Civic

Стандартна комплектація Volkswagen Corrado досить багата і включає в себе PAS, 5-ступінчасту коробку передач, передній привід, чорні бічні молдинги, литі диски, бампера під колір кузова, електропривідні стекла, складні задні сидіння 60/40, бортовий комп'ютер, передні спортивні сидіння, активні підголівники, антиблокувальну систему гальм, дверні балки безпеки, підсилювач керма, автоматичне антикрило, протитуманні фари, задній склоочисник і тоновані стекла. Список опціональних комплектуючих можна сміливо назвати аскетичним, оскільки він включає в себе:


4-ступінчасту автоматичну коробку передач,


шкіряну обшивку салону,


15-дюймові литі диски[2].


Volkswagen Corrado


Volkswagen Corrado VR6 Storm


Volkswagen Corrado G60


понедельник, 15 мая 2017 г.

Honda cb 400 sf

Корпорация Honda – мировой лидер по производству мотоциклов, и первая компания в Японии, которая поставила их производство на конвейер.
В 1975 году публике был представлен новый мотоцикл компании с рядным 4х-цилиндровым двигателем среднего объема — CB400F, более легкая версия легендарной CB750.
Двигатель воздушного охлаждения имел 2 клапана на цилиндр и развивал 37л.с. На мотоцикле был установлен передний дисковый и задний барабанный тормоз, а вес мотоцикла составлял 182кг. Это был первенец в ряду серии CB400.

40 лет эволюции и технического прогресса подарили нам сегодня достаточно мощный, компактный, красивый и хорошо оснащенный технически мотоцикл среднего класса – Honda CB 400 Super Four Hyper VTEC 4 версий REVO и BOLDOR. Мотоцикл оснащен 4-цилиндровым 16-клапанным двигателем водяного охлаждения с объемом 399см³.


Работает VTEC следующим образом: т.к. двигатель 16-клапанный (4 клапана на цилиндр), то с 1 по 5 передачу до 6300 об/мин в работе двигателя задействованы только 2 клапана на цилиндр, вторая пара клапанов включается свыше 6300 об/мин и при полностью открытой дроссельной заслонке для увеличения мощности. На 6 передаче в работе двигателя задействованы все 16 клапанов.Машина создавалась для внутреннего рынка Японии, т.к. там действуют ограничения для начинающих мотоциклистов: объем двигателя не должен превышать 400 см³, а мощность — 53л.с. Также двигатель оснащен электронной системой впрыска PGM-FI Fuel и системой VTEC.

Внешность мотоцикла не оставляет равнодушным никого – удовольствие от езды на нем получает не только водитель, но и все прохожие оборачиваются и провожают взглядом эту прекрасную машину.

По дизайну мотоцикл относится к классу «нейкд байк» (naked bike): на нем полностью отсутствуют пластиковые панели и обтекатели, фара круглая, а спидометр и тахометр никак не закрыты. Исключением является версия BOLDOR: она оснащается передним обтекателем и квадратной фарой.
Посадка на мотоцикле классическая, не спортивная, благодаря чему поездки на дальние расстояния не утомляют, но для них лучше иметь хотя бы небольшую ветровую защиту, либо версию BOLDOR с обтекателем: мотоцикл развивает максимальную скорость до 190км/час, а это довольно высокий показатель, и на таких скоростях сильно увеличивается лобовое сопротивление.
Мотоцикл очень практичен, имеет сравнительно небольшой вес, сжат по габаритам, благодаря чему хорошо подходит для плотного городского трафика и маневрирования между машинами в пробках.
На мотоцикле установлена достаточно мощная тормозная система – большой 2-дисковый тормоз спереди и однодисковый сзади. Мотоцикл обладает высокими динамическими характеристиками – разгоняется за 4.5 секунды до 100 км/час.
Все модели мотоциклов Honda модельного ряда обладают внушительными характеристиками, в каждгой группе мотоциклов по видам.
Расход топлива на 100 км пути в городском режиме составляет 4-8 литра в зависимости от стиля езды водителя.
Показатели такие высокие потому, что двигатель CB400 – это доработанный двигатель CBR400RR. Доработка заключалась в поднятии крутящего момента на низких оборотах и снижении расхода топлива по сравнению со спортивным мотоциклом.
Дизайн героя нашей статьи очень близок к Английскому и напоминает Triumph мотоциклы. С модельным рядом можно ознакомиться в нашей статье.
Старший брат из модельного ряда Honda также не был обделен нашим вниманием, читайте здесь. Обзор мотоцикла и его технических характеристик.

 Хонда СБ 400: история модели
Как упоминалось ранее, начало производства и развитие серии CB400 было положено в 1975 году, и первенцем стал CB400F. Через 14 лет, в 1989 году его сменила легендарная CB-1, а уже через 2 года на свет появилась CB-1 Type 2. Официально мотоцикл поставлялся только в Японию и США.
Наконец, в 1992 году компания Хонда выпускает CB400 Super Four F2N на обновленной раме NC31. Официально этот мотоцикл продавался только внутри японского рынка. Все остальные страны продавали его «в серую».
В 1995 году Хонда выпускает версию R (Racing): на ней появились обтекатели и прямоугольная фара вместо традиционной круглой. В 1996 году выходит версия S (Sport). Отличалась от версии R классической круглой фарой, а красная зона на тахометре сдвинулась на отметку в 13000 об/мин.
Это позволило компании создавать карбюраторы с большей производительностью. Видоизменились подножки для пассажира, а мотоцикл лишился центральной подставки.
Ранние модификации поставлялись с системой тормозов NISSIN, а затем ее сменили на BREMBO с большим диаметром тормозных дисков. На версиии S и R ставились те же выхлопные системы, что и на CBR400RR того же периода выпуска.

В 1999 году на выставке в Токио Хонда представила совершенно новую модель CB400 Super Four Hyper Vtec Spec 1. На двигателях «четырехсоток» впервые появилась фирменная система Хонды Vtec. Дизайн также был изменен.
Рама имела маркировку NC39. В 2002 году вышла очередная модификация CB 400 Super Four Hyper Vtec Spec 2, а в 2003 году — Spec 3.
Различия между версиями заключались в системе Vtec — она срабатывала на других оборотах. Также был изменен дизайн мотоцикла: фара с мультирефлекторным отражателем впереди, «фонарь» с диодами вместо обычных ламп сзади, «острый хвост», указатели поворотов в форме ромба. Были изменены передаточные числа КПП и главной передачи.
В 2005 году появилась версия HondaCB400 Super Four BOLDOR. В ней добавились обтекатель и регулируемая вилка.
С 2008 года и по сей день выпускается версия REVO.
Например, как у японского гонщика Такехиро Тсутсуи (Takehiro Tsutsui) в майском заезде гонок D.O.B.A.R: мотоцикл использовался в практически полностью стоковой комплектации, но, конечно, без модификаций не обошлось: машина заполучила наборчик Keihin FCR33, увеличенный радиатор и новые усиленные задние амортизаторы от Öhlins.
Гонки D.O.B.A.R всегда проводятся на трассе Цукуба, и имеют категории, зависящие от возраста пилота, класса, мощности и объема двигателя его мотоцикла. Такехиро участвовал в гонках D.O.B.A.R в классе Zero4, где на старте уже более 20 лет встречаются самые разные мотоциклы: 4-тактные машины с двигателем «на» 400 кубических сантиметров и 250-кубовые двухтактные моторы.
Стоит ли говорить, что Honda CB400 и первое место подиума были неразрывно связаны?

А вы знаете что у другого Японского мотоцикла Yamaha R1 максимальная скорость составляет 300 км/ч! Ознакомиться с полными техническими характеристиками можно в нашей статье.

Технические характеристики


CB400 SUPER FOURCB400 SUPER BOLD’OR
Заводской номер модели
EBL-NC42
Длина (мм)
2,080
Ширина (мм)
725
Высота (мм)
1,0801,160
Колесная база (мм)
1,410
Дорожный просвет (мм)
130
Высота сиденья (мм)
755
Вес мотоцикла (кг)
197200
Количество мест (сиденье)
2
Расход топлива (км/л)
31 (при скорости 60км/час)
Радиус поворота (м)
2.6
Модель двигателя
NC42E
Типа двигателя
Рядный 4х-тактный, 4х-цилиндровый с водяным охлаждением, DOHC 4 клапана на цилиндр
Объем двигателя (см3
399
Диаметр цилиндра × ход поршня (мм)
55.0 × 42.0
Степень сжатия
11.3
Мощность двигателя
(кВт[л.с.]/обмин)
39[53]/10,500
Крутящий момент 
(Н・м[кгс・м]/обмин)
38[3.9]/9,500
Топливная система
Электронная системы впрыска (PGM-FI)
Запуск двигателя
Электростартером
Система зажигания
Электронный блок управления зажиганием
Система смазки
Насос с масляным фильтром
Объем топливного бака (л)
18
Тип сцепления
Многодисковое в масляной ванне
Коробка передач
6ти-ступенчатая
Передаточные числа коробки передач
13.307
22.294
31.750
41.421
51.240
61.130
Продольный наклон вилки (кастер)
25゜ 5′
Размер шин
Передняя
120/60ZR17M/C (55W)
Задняя
160/60ZR17M/C (69W)
Тормозная система
Передний тормоз
Гидравлический, двухдисковый
Задний тормоз
Дисковый, гидравлический
Передняя подвеска
Телескопическая вилка с гидравлическими амортизаторами
Задняя подвеска
Рычажная с двумя гидравлическими амортизаторами
Рама
Дупленская двухтрубная сварная

Opel. История модельного ряда "Kadett".

Opel Kadett  (« Опель Кадет ») — це автомобілі  компактного класу  компанії  Opel . Вони виготовлялися з  1936  по  1940  і з  1962  по  199...